—тор≥нки на мистецькому сайт≥:
|
“еатр вогню FireLife. ‘аЇр шоу.
‘аер шоу на ¬ашому св¤т≥ (в≥део) |
ƒ≥джер≥ду (англ. didjeridoo или англ. didgeridoo, ориг≥нальна назва Ђyidakiї) Чмузичний духовий ≥нструмент абориген≥в јвстрал≥њ. ќдин з найстар≥ших духових ≥нструмент≥в у св≥т≥.
|
оренепластика - це л≥сова скульптура, ¤ку створила природа, свого роду дерев"¤на абстракц≥¤. ƒерево, зв≥льнившись в≥д кори, показуЇ свою душу ≥ вд¤чн≥сть за те, що йому не дали просто згнити або перетворитись на дрова ≥ згор≥ти у вогн≥...
орнепластика ( флористика ) - ун≥кальн≥ твор≥нн¤ живоњ природи, ¤к≥ б≥льше н≥коли не повтор¤тьс¤. ÷е л≥совий дивосв≥т в ≥нтер"Їр≥, гармон≥¤ ≥ краса, що маЇ живу душу ≥ теплу енергетику. |
“оч≥нн¤ дерева (woodturning ), ¤к ≥ р≥зьба, Ї одним з вид≥в декоративно- прикладного мистецтва та художньоњ обробки дерева. ѕростота операц≥њ ≥ можлив≥сть швидкого виготовленн¤ вироб≥в ( п≥дсв≥чники, вази, тар≥лки, писанки, елементи мебел≥ ), лакон≥зм ≥ гармон≥¤ форм - все це спри¤Ї широкому застосуванню точ≥нн¤.
ѕ≥сл¤ шл≥фуванн¤ ≥ пол≥руванн¤ дл¤ текстурних пор≥д дерева - дуб, гор≥х, груша, черешн¤, клен, софора, акац≥¤, застосовуЇтьс¤ декоративне прозоре покритт¤ - пропол≥сний лак, вощенн¤ бджолиним воском, пол≥тури. |
ракле - мозањка з ¤Їчноњ шкорлупи, близькоњ родички мармуру ≥ вапн¤ку . ѕод≥бно мармуру вона прекрасно пол≥руЇтьс¤, отримуючи р≥вний, м"¤гкий блиск, под≥бний блиску пол≥рованоњ кост≥.
¬иразн≥сть мозањц≥ кракле надають кракелюри - тр≥щини, ¤к≥ утворюють дивовижний с≥тчастий в≥зерунок. |
ам≥нь людина застосовувала з до≥сторичних час≥в. ≤ не т≥льки ¤к знар¤дд¤ прац≥, зброю чи просто прикраси. ам≥нь завжди був елементом духовноњ культури людства - обр¤дов≥ культов≥ предмети, жертовники, саркофаги, тал≥смани ≥ амулети...ѕо вс≥й планет≥, в р≥зних м≥сц¤х, древн≥ люди залишили нам своњ загадков≥ споруди - дольмени ( долмени )
ожен кам≥нь - ун≥кальне твор≥нн¤ природи, ¤ке вона створювала м≥льйони рок≥в, несе у соб≥ нерукотворну красу. ”св≥домлене спогл¤данн¤ звичайного кам≥нчика може заспокоњти душу, а ще Ї каменетерап≥¤, щоб л≥кувати т≥ло. |
јнтиквар≥ат, колекц≥юванн¤ мистецьких ≥ просто старовинних речей - феномен, ¤кий супроводжуЇ людину щонайменше з час≥в античност≥ ≥ Ї одним ≥з способ≥в самовираженн¤. ’тось розгл¤даЇ антиквар≥ат ¤к зас≥б дл¤ розм≥щенн¤ кап≥талу ≥ подальшого збагаченн¤, дл¤ когось це престиж, ман≥¤ задоволенн¤ ≥ бахвальства. јле насправд≥ антиквар≥ат маЇ велику м≥с≥ю - збереженн¤ культурноњ та духовноњ спадщини. —погл¤даючи старовинн≥ реч≥, можна в≥дчути думки ≥ почутт¤ людей, котр≥ це творили чи користувались.
ј ще в одному китайському медичному трактат≥ написано: " ’то т≥шитьс¤ антикварним речам, той зц≥люЇ себе ≥ продовжуЇ своњ роки ". ≤ тут немаЇ н≥чого дивного. |
ћетал, зал≥зо , ¤к матер≥ал даЇ дуже широк≥ можливост≥ дл¤ творчост≥ - художнЇ ковальство, литво, чеканка, грав≥руванн¤, дифовка, ювел≥рна справа. ј декоративна обробка металу - травленн¤, ≥нкрустац≥¤, воронуванн¤, патинуванн¤ - ще б≥льше розширюЇ ц≥ можливост≥.
¬елике задоволенн¤ зробити своњми руками перстень , кулон, браслет, меч, кольчугу, лицарськ≥ обладунки, ковану скульптуру, св≥тильник... |
јрт - декор, сучасн≥ художн≥ твори та вироби декоративно-прикладного мистецтва, ексклюзивн≥ авторськ≥ роботи мають ц≥нн≥сть ( ¤к мистецьку, так ≥ грошову )не меншу, н≥ж антикварн≥ реч≥.
“ут ¤ розм≥щую роботи ( ц≥кав≥ штучки ), ¤к≥ важко класиф≥кувати, вони поЇднуть в соб≥ р≥зн≥ техн≥ки ≥ р≥зн≥ матер≥али - дерево, метал, кам≥нь, скло... |
|
|
|
|
|
|
|